Травмування колінного суглоба
Найкрупніший суглоб серед усіх елементів опорно-рухової системи людського тіла, що має складну анатомію та фізіологію рухів — коліно.
КОЛІНО
Складна будова колін дозволяє людині ходити, присідати, бігати і розвертатися, а будь-яке порушення призводить до дискомфорту, ниючого або гострого болю, хрусткоту. Біль у коліні може бути через пошкодження кісток, сухожиль або роздуття бурси, що оточує колінний суглоб, хрящів і звʼязок, що утворюють сам суглоб.
Симптоми:
– набряк пошкодженої області;
– хрускіт при русі;
– відчуття слабкості суглоба та мʼязів, що його оточують;
– відчуття нестабільності, підвивиху в колінному суглобі;
– болісні відчуття при випрямленні або згинанні коліна;
– обмеження повного згинання чи розгинання.
Типові захворювання:
1. Нестабільність колінного суглоба (обумовлено тяжкими травмами, що виникли внаслідок розриву звʼязок колінного суглоба)
2. Пошкодження менісків (розрив, пошкодження хрящової структури, найпоширеніша травма колінного суглоба)
3. Пошкодження сухожилля (розриви сухожиль в ділянці колінного суглоба)
4. Артроз колінного суглоба (характеризується витонченням та в подальшому повним руйнуванням хрящової структури суглоба)
5. Пошкодження передньої та задньої хрестоподібних звʼязок колінного суглоба (виникають при кругових рухах коліна та фіксованому положенні стопи)
6. Пошкодження внутрішньої (медіальної) та задньої (латеральної) бокових звʼязок колінного суглоба (найчастіше розриви виникають при грі у футбол або падінні над гірських лижах)
7. Кіста Бейкера (нормальне анатомічне утворення, яке у 99% випадків не потребує лікування)
8. Ентезопатія області колінного суглоба (поширені патології навколосуглобових мʼяких тканин, що поєднують у собі розвиток запальних і дегенеративних процесів)
9. Зміщення надколінка (функцією колінної чашечки є тримання у натягу чотириголового мʼяза стегна, збільшення його сили і витривалості)
10. Бурсит, синових колінного суглоба (запальні захворювання травматичної етіології, дані захворювання мають схожі симптоми на початковому етапі розвитку, що ускладнює процес діагностики та підбір лікування)
11. Вивих коліна (найсерйозніша проблема колінної чашечки через її повний схід зі свого місця)
12. Тугорухливість колінного суглоба (контрактура колінного суглоба – зменшення рухової амплітуди коліна, характеризується труднощами з розгинанням та згинанням нижніх кінцівок)
13. Медіопателярна складка (у 30% людей ця складка не розсмоктується з віком, але й не обовʼязково може запалитися, рідко спричиняє синдром медіопателярної складки, що характеризується пошкодженням суглобового хряща)
14. Тендиніт звʼязки надколінка (ще називають “коліном стрибуна”, запалення сухожилля, яке зʼєднує велику гомілкову кістку з колінною чашкою)
Діагностика та лікування переломів
Перелом є порушенням цілісності кістки. Залежно від його характеру, утворюється 2 уламки або 2 і більше осколка. У такому випадку кістка тимчасово не може виконувати свої функції – забезпечення опори та руху. Завдяки тому, що в організмі існують механізми регенерації, які відповідають за відновлення пошкоджених тканин, кісткова тканина може зростатися. Але для того, щоб це сталося швидко та максимально фізіологічно, необхідно правильно зіставити та зафіксувати уламки.
Симптоми:
– раптовий і різкий біль пошкодженої ділянки;
– формування великого набряку і синця мʼяких тканин;
– кінцівки можуть зміщуватися в бік, ключиця стає деформованою;
– загальне обмеження рухів (неможливість спиратися на ногу або рухати верхньою кінцівкою);
– звуковий ефект у вигляді хрускоту.
Типові захворювання:
– перелом ключиці (необхідна операція – остеосинтез, передбачає закріплення кісткових уламків за допомогою спеціальних медичних пластин та шурупів);
– перелом кісточок (найчастіший різновид переломів гомілки, можливість отримання якого збільшується у зимовий період ожеледиць);
– перелом кісток стопи (стається через різке підгортання стопи, сильний удар ноги, падіння з висоти та неправильне приземлення).
Травми ліктя та передпліччя
Зазвичай трапляються через фізичні ушкодження або дію зовнішніх факторів. Завдяки ліктю ми можемо згинати і розгинати передпліччя, робити обертальні рухи променевої кістки та ліктьової кістки, що дозволяє повертати долоню руки вниз і вгору. До анатомічних структур опорної-рухового апарату, що утворює і оточує суглоб ліктя, відносять: кістки плеча та передпліччя, звʼязки та суглоби ліктьового суглоба, мʼязи плеча та передпліччя.
Симптоми:
– сильний біль травмованої області;
– пружний опір суглобу при згинанні;
– гематома тканин травмованої області;
– обмежений рух суглоба;
– швидкі набряки травмованої області.
Типові захворювання:
– латеральний епікондиліт (лікоть тенісиста) – формування запального вогнища на мʼязах, які зʼєднуються з зовнішнім надвиростком плечової кістки;
– медіальний епікондиліт (лікоть гольфіста) – формування запального вогнища на мʼязах, які зʼєднуються з внутрішнім надвиростком плечової кістки;
– бурсит ліктьового суглоба (патологічний стан суглоба, у якому відбувається його запалення чи подразнення);
– остеоартроз ліктьового суглоба (дегенеративні-дистрофічні зміни ліктьового суглоба);
– пошкодження сухожильно-звʼязкового апарату ліктьового суглоба (розтяг, частковий або повний розрив звʼязок ліктьового суглоба);
– контрактура (тугорухомість) ліктьового суглоба – обмеження згинання та розгинання в ліктьовому суглобі за рахунок кістково-хрящових розростань чи внутрішньо суглобових кістково-хрящових тіл ліктьового суглоба.
Травми надпʼятково-гомілкового суглоба та стопи
Найчастіше відбуваються у передній надпʼятково-гомілковій звʼязці, яка стабілізує бічну частину суглоба. Коли відбувається поворот малогомілкової кістки назовні, передня гомілкова звʼязка починає розтягуватися, бо є найслабшою з усіх синдесмотичних звʼязок у людському тілі. Саме ростяги є найбільш поширеним у травмуванні надпʼятково-гомілкового суглоба – це 85%.
Симптоми:
– ускладнена ходьба з болісними відчуттями;
– невеликий біль та набряк у гомілковостопних мʼязах;
– набряк з посинінням гомілковостопного суглоба;
– зростаючий характер болю в області медальних і бічних звʼязок;
– сильний біль у дельтоподібній звʼязці;
– сильний біль у передній боковій частині гомілковостопного суглоба;
– біль в області пʼяткової кістки.
Типові захворювання:
– артроз гомілковостопного суглоба (дегенеративно-дистрофічний процес, що протікає у хронічній стадії та характеризується ураженням хрящової тканини);
– розсікаючий хондрит в області голеностопного сустава (паталогічний стан таранної кістки, що виявляється больовим симптомом та обмеженістю рухливості);
– пошкодження звʼязок (звʼязковий апарат травмується при ходьбі або бігу на нерівній дорозі, коли підвертається нога);
– підошовний фасциит (пʼяткова шпора) – при захворюванні запалюється фіброзна тканина стопи, яка виконує важливу функцію – повʼязує плюсневі кістки і кістку пʼяти, тримаючи стопу;
– нестабільність гомілковостопного суглоба (через порушення цілісності звʼязок, які виконують фіксуючу функцію, трапляється нестабільність гомілкостопа у його горизонтальній проекції);
– імпінджмент синдром гомілковостопного суглоба (синдром виникає при зменшенні простору між суглобовими поверхнями кісток, що утворюють гомілковостопний суглоб);
– хронічний біль в гомілковостопному суглобі (біль в стопі може бути наслідком механічного пошкодження в гомілкостопі, надання суглоба надмірного фізичного навантаження, симптомом артрозу, вроджена анатомічна аномалія).
Травма плечового суглоба
Суглоб плеча один з найбільш рухливих зчленувань кісток. Він є утворенням, що звʼязує нерухомий скелет і верхні вільні кінцівки. Плечовий суглоб забезпечує такі функціональні можливості: поворот кінцівок назовні і всередину, згинання і розгинання паралельно тілу, колові обертання, відведення та приведення перпендикулярно тулубу. Дисфункція плечового суглоба зустрічається у пацієнтів різного віку
Симптоми:
– тривалий або повторюваний характер гострого болю травмованої області;
– хрускіт різкої гнучкості, що виникає при рухах або навантаженнях;
– біль при невеликих навантаженнях (навіть при чханні), що віддає в руку, шию чи ключицю;
– випирання кісток в області травми;
– порушення руху плечового суглоба;
– набряк тканин травмованої області.
Типові захворювання:
– ушкодження сухожиль (сухожилля відрізняються поганою системою кровообігу, через недостатній приплив крові, слабке надходження кисню та поживних речовин до сухожиль, з часом починають розвиватися дегенеративно-дистрофічні процеси, зокрема, тенопатія);
– вивих плеча (плече – найбільш мобільний та динамічний суглоб тіла, на який здійснюється надмірне фізичне навантаження, що і призводить травм: розтягування суглоба, вивиху, перелому);
– вивих ключиці (сильний біль через зміщення кістки відносно до місця кріплення);
– адгезивний капсуліт (патологія, що вражає синовіальну оболонку і саму капсулу суглоба плеча, відбувається злипання окремих ділянок тканин і утворення рубців, що супроводжуються запальним процесом);
– кальцинати області плечового суглоба (захворювання суглоба, що характеризується надмірним скупченням кристалів кальцію в сухожиллях плечової роторної манжети, що призводить до їх дисфункції;
– остеопороз плечового суглоба (захворювання, що призводить до патології хрящової тканини, поступового руйнування, розвитку дегенеративних процесів суглоба та протікає у хронічній стадії.
Для багатьох захворювань, через біль в області плечового суглоба, характерний хронічний перебіг. 80% людей можуть не відчувати симптоматику впродовж 6 місяців, а 50% – впродовж 18 місяців. Існує безліч видів травм плеча, наприклад, вивих або пошкодження круглого та підлопаткового мʼяза, що утворюють обертальну манжету. Тому не зажди потрібна операція, а цілком достатньо консервативних методів лікування. Але це не означає, що можна обійтися без реабілітаційних заходів.
Лікування розриву ахіллового сухожилля
Пʼяткове сухожилля є найбільшим, найтовщим та найміцнішим сухожиллям тіла людини. Пʼяткове сухожилля зʼєднує гомілку і стопу. Завдяки йому відбувається функціонування стопи. Пошкодження може виникнути в тому випадку, коли навантаження на нього не відповідає його міцності, при різкому скороченні мʼязів або прямому сильному ударі сухожилля. Пʼяткове сухожилля приймає пряму участь в акті ходьби, стримує або амортизує всі рухи, що травмують, що виникають в результаті бігу, стрибків, підйому по сходах вгору.
Найпоширеніша причина травми – людина, що наступає на бордюр, різко зісковзує з неї носком. Надрив ахіллового сухожилля – запальний процес, що починається з мілких, незначних травм та може супроводжуватися незначним дискомфортом. В даному випадку біль має непостійний характер та може зʼявитися при підвищенні фізичних навантажень. Через нехтування першими симптомами може статися повний відрив сухожилля.
Симптоми:
– гострий біль у ділянці травми;
– формується набряк;
– ускладнюється активне підошовне згинання або ж стає неможливим.
Типові захворювання:
– розрив ахіллового сухожилля (зазвичай виникає в осіб віком 30-50 років, найчастіше місце розриву знаходиться в 3-5 см від місця кріплення сухожилля до кістки пʼяти, при прямій травмі може виникнути часткове пошкодження);
– ахілодінія (ахілобурсит є запальним процесом, що вражає волокна ахіллового сухожилля, неприємні ознаки локалізуються внизу суглоба гомілкостопа);
– деформація Хаглунда (утворення однієї або множинних шишок на пʼяті можуть стати причиною не тільки естетичної незручності, але й повного розриву ахіллового сухожилля);
– теносиновит ахіллового сухожилля (запалення сполучнотканинних оболонок, які оточують сухожилля, що протікає в гострій та хронічній формі, може стати причиною інвалідності при не своєчасній діагностиці або призначенні неправильного лікування).
